Прислів’я та приказки про природу та її явища
·
Природа одному мати, другому – мачуха.
·
На небо не скочиш, а в землю не закопаєшся.
·
Не можна на небо злізти та через голову штанів скинути.
·
Нема тієї драбини, щоб до неба дістала.
·
Рада б мати до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
·
Як небесна височина, так морська глибина.
·
За рідною землею і в небі сумно.
·
Де високі гори, там глибокі доли.
·
Нема гори без долини.
·
Гора з горою не сходиться.
·
З гори в скач, а на гору хоч плач.
·
І за горами люди живуть.
·
Хто полю годить, тому жито родить.
·
Як листя жовтіє, то поле смутніє.
·
Чим темніша ніч, тим ясніші зорі.
·
З неба зорі хвата, а під носом не бачить.
·
Гарно і при місяцю, коли сонця немає.
·
Кому місяць світить, тому і зорі всміхаються.
·
Молодий місяць не всю ніч світить.
·
Після дощу і сонце засяє.
·
Не все ж хмуриться, колись і
виясниться.
·
Зимове сонце, як мачушине серце: світить, та не гріє.
·
Засвітить сонце і в наше віконце.
·
Взимку сонце крізь плач сміється.
·
Зо світу до ночі сонце не стуляє очі.
·
І сонце не всі гори освічує, хоч високо ходить.
·
Після дощу сонце засяє.
·
Сонце блищить, а мороз тріщить.
·
Сонце на всіх однаково світить.
·
Сонце в мішок не зловиш.
·
Якби не було хмар, то ми б не знали ціни сонцю.
·
Від своєї тіні не сховаєшся.
·
І найменший волос свою тінь кидає.
·
Нема тіні без світла.
·
Сильна вода греблю рве.
·
Вода в решеті не встоїться.
·
Вчорашньої води не доженеш.
·
В глибокій воді – велика риба.
·
З брудної води іще ніхто чистим не
вийшов.
·
Тяжко плисти проти води.
·
В болото влізти легко, а назад хоч воли впрягай.
·
Ліпше своє болото, як чуже золото.
·
Кожна жаба своє болото хвалить.
·
Хто обкидає болотом інших, у того руки брудні.
·
Ложкою моря не вичерпаєш.
·
Не море топить кораблі, а вітер.
·
По морю плавав, а води не бачив.
·
Хвали море, а держися землі.
·
Море перепливти – не поле перейти.
·
Всі ріки до моря ведуть.
·
Глибока річка, як думка, йде спокійно.
·
Хоч річка і невеличка, а береги ламає.
·
Від вогню і камінь трісне.
·
Без вогню пече.
·
В вогонь за ним пішов би.
·
Вогонь – добрий слуга, але поганий хазяїн.
·
Вогонь – цар, а водиця – цариця.
·
Вогонь палить, вода студить.
·
Вода з вогнем не товариші.
·
З вогнем не жартуй.
·
З водою та вогнем не грайся.
·
З вогню та в полум я.
·
У вогні залізо сталиться.
·
Нема диму без вогню.
·
Де дим, там і вогонь.
·
Із малої іскри великий вогонь буває.
·
Без підпалу і дрова не горять.
·
В холодну погоду добрий господар і собаку на вулицю не вижене.
·
В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить,мутить, припікає й
поливає.
·
Вітер віє, хоч не знає, що погоду він міняє.
·
Посієш вітер – пожнеш бурю.
·
Вітер у кишенях свище.
·
Вітер у голові.
·
Шукай вітра в полі.
·
Куди вітер, туди й він.
·
Валиться з ніг від самого вітру.
·
Дощ іде не там де ждуть, а там де жнуть, не там, де просять, а там, де
косять.
·
Без хмари дощ не приходить.
·
З великої хмари малий дощ.
·
Сніг сипле мов з рукава.
·
Скільки б сніг не лежав, а розтанути мусить.
·
Як приходить сніг з дощем, то йдуть до шевця з плачем.
·
Пар костей не ломить.
·
Зимове тепло, як мачушине добро.
·
Так холодно, що якби не вмів дрижати, замерз би.
·
Холод – не брат.
·
В ліс не з їздиш, то й на печі замерзнеш.
·
Кожух лежить, а дурень дрижить.
·
Одне дерево – то ще не ліс.
·
Сади деревину – будеш їсти садовину.
·
Де верба, там і вода.
·
І гриба знайти треба щастя мати.
·
Назвався грибом лізь у кошик.
Немає коментарів:
Дописати коментар